Мая 25 2018 15:49:16
Навігація
¤ НОВИНИ
¤ ІНФОРМАЦІЯ
¤ АБІТУРІЄНТУ
¤ СТИПЕНДІЇ *ЕЛЕКТР.ПІДРУЧНИКИ (потрібна авторизація)
¤ ФОТОГАЛЕРЕЯ
Зараз на сайті
¤ Гостей: 1

¤ Користувачів: 0

¤ Всього користувачів: 28
¤ Новий користувач: Taras23
ЗУСТРІЧ З ПИСЬМЕННИКОМ ТА ДОСЛІДНИКОМ РОМАНОМ КОВАЛЕМ
До Прикарпатського лісогосподарського коледжу завітав відомий письменник та дослідник Визвольної боротьби Роман Коваль. Тож студенти отримали можливість познайомитися з автором твору про митця-скульптора – творця першої Шевченкіани; сміливого козака, який боровся за Україну, Михайла Гаврилка, пам’ятник якому було відкрито в м.Болехові 07.09.2014 року.
“Дорогі козаки і козачки! – звернувся Роман Коваль. – Сьогодні ви подорослішаєте, бо задумаєтесь, хто ви, навіщо прийшли в цей світ і чи козаки ви? І як досі прожили життя? Що зробили для своєї Батьківщини? І чи хоч раз дали по рукам тим, хто руйнує наше право на українське буття? Людина, яка проживе життя в гармонії з українською нацією, щаслива людина. Бажаю Вам саме такого – змістовного – щастя!”
Бібліотека коледжу поповнилася дуже цікавою літературою. Такі свої книги як: «Сто облич самостійної України», «Свято, що кличе до бою. Вшанування героїв Холодного Яру», «Тиха війна Рената Польового» , із підписом на згадку, подарував Роман Коваль бібліотеці коледжу. Історичні постаті, про які в своїх книгах пише Роман Коваль, вразили студентів, тому студентська профспілка коледжу придбала твори:
1. Коваль Р.М. «Михайло Гаврилко і стеком, і шаблею»
2. Коваль Р.М. «Крізь павутиння змосковщення»
3. Коваль Р.М. «Чорний ворон»
4. Коваль Р.М. «Медвинське повстання»
5. Коваль Р.М. «Кармелюки»
6. Коваль Р.М. «Таємниця отамана Зеленого»
7.Коваль Р.М. «Отаман Зелений»
8. Коваль Р.М. «Іван Ремболович»
9. Горліс-Горський Ю. «Ми ще повернемось»
10. Горліс – Горський Ю. «Холодний Яр»
11. Монкевич Б. «Похід Болбачана на Крим»
Захоплююча розповідь Романа Коваля була помережена історичними піснями кобзаря Тараса Силенка – заслуженого артиста України. Пісні були сповнені то молодецького запалу, то журливих спогадів про втрачених побратимів. Дивовижні звуки бандури пробуджували в наших душах гордість за те, що ми є сучасниками таких митців і нащадками таких героїв.
На зустрічі була присутня Дармохвал Лариса Володимирівна – голова Болехівської міської організації Союзу українок, яка подарувала коледжу книгу «Марія Примівна та її Послідовниці»

Пам’ятник видатному Січовому Стрільцю Михайлу Гаврилку встановили у Болехові
Свого часу Михайло Гаврилко у складі армії Січових Стрільців звільнив Болехів від російського війська у 1915 році.
Полтавчанин Гаврилко вважав Галичину своєю другою батьківщиною.
— Важливість цієї події полягає в тому, що львів’яни та галичани як найяскравіші носії нашої національної ідеї маємо обов’язок перед тими людьми, які забезпечили нам життя у незалежній країні.
Розповідає онук Михайла Гаврилка Орест Абрагамович.
На святі були присутні онуки Михайла Гаврилка: Ярослав, Орест і Любомир Абрагамовичі з родинами, творці пам’ятника Василь Ярич та Орест Скоп, автор перших публікацій про Михайла Гаврилка Віталій Ханко (Полтава), Роман Коваль (Київ), кобзар Тарас Силенко (Київ), Галицький академічний камерний хор під орудою диригента Василя Яциняка (Львів), народні художники України Тадей і Михайло Риндзаки (Болехів), сільський голова родинного села Михайла Гаврилка Володимир Сухаренко (Полтавщина).
Студенти коледжу одні із перших долучилися до збору коштів і зібрали одну тисячу гривень.
Останні приготування

ОСТАННІ ПРИГОТУВАННЯ
І ПРОСТОРІ КОРИДОРИ, ВІДРЕМОНТОВАНІ АУДИТОРІЇ ТА КОМПЛЕКТИ ПІДРУЧНИКІВ ЧЕКАЮТЬ СВОЇХ СТУДЕНТІВ





Нас кличуть гори і ліси Карпатські…

«Нас кличуть гори і ліси Карпатські…»


Слова гімну Прикарпатського л/г коледжу взяли за девіз свого туристичного походу працівники коледжу, які стали учасниками 15-го ювілейного туристичного походу. Свій маршрут розпочали із с. Луги Закарпатської області.
Що може бути кращим, ніж свіже повітря, чудові, місцями захоплюючі види гір? Красиві місця, ночівля в наметах, пісні біля багаття під відкритим небом, і все це наодинці з природою, без цивілізації, з рюкзаками за спиною. До того ж це не тільки дуже красиво і захоплююче, але ще й дуже корисно. Відвідавши г. Говерлу, яка є найвищою вершиною України, її висота 2061м над рівнем моря, мали можливість оцінити з висоти пташиного польоту неймовірні краєвиди Українських Карпат. Не менш прекрасні пейзажі відкрилися з г. Петрос (висота якої 2020м над р.м.).
У поході не варто чекати, що от ще трішки – і ось з’явиться воно, те прекрасне, заради чого треба було пакувати наплічник й носити по горах. Це прекрасне починається, як тільки усвідомлюєш, що ідеш в похід по незвіданих горах. У поході кожна мить зафарбовується по-різному: нові знайомства, нові враження від людей, а потім від себе і від природи. Природа, якої не побачиш в інших умовах, притягує з неймовірною силою. Вона не тільки випробовує сили, але й дає взамін неоціненні багатства краєвидів. Чого варті лише сірі весняні гори з проблисками яскравої зелені, або смарагдові вершини влітку, які переходять восени в золоті схили, а взимку застилаються сніговою периною. Однакових гір не буває, як і двічі в одну річку не ввійдеш. Щоразу в похід ми йдемо інші, і зустрічаємо на шляху вже інші гори, але щораз все більше переконуємось, що кращими, ніж гори, можуть бути лише гори, на яких нас ще не було.


Вітаємо
ОБЛАСНИЙ СЕМІНАР

ОБЛАСНИЙ СЕМІНАР
ЗАВІДУВАЧІВ РАЙОННИХ ВІДДІЛІВ ОСВІТИ


В І Т А Н Н Я




За багаторічну і сумлінну працю, високий професіоналізм, значний особистий внесок у розвиток освіти медаллю «За заслуги перед Прикарпаттям» нагороджено директора Прикарпатського лісогосподарського коледжу, депутата Івано-Франківської обласної ради, кандидата сільськогосподарських наук, члена-кореспондента Лісівничої академії наук України, члена спілки фотохудожників України ЧЕРНЕВОГО ЮРІЯ ІВАНОВИЧА. Викладацький та студентський колектив вітає свого директора та бажає подальших успіхів та наступних нагород.
Духовні скарби Оксани Гришин
Нещодавно в музеї Н. Кобринської (м. Болехів, Івано-Франківська обл.) ми , група БО-21 Прикарпатського лісогосподарського коледжу, відвідали виставку робіт Оксани Гришин. В цьому музеї були представлені роботи вишиті власними руками О. Гришин. В своїх роботах О.Гришин показує не тільки певну вишивку, а хоче передати красу всього що нас оточує. Свої роботи вона представляє не як картинки, рушники , а те, що нас оточує, а ми не можемо побачити наскільки прекрасне життя. Своїми шедеврами юний талант оживляє все навколо.

О. Гришин виходець з м. Болехів. Важливим є те, що до 20-тилітнього віку О. Гришин взагалі « не тримала голки в руках». Почала вишивати у 20 років, і їй це дуже сподобалось. З-під її голки виходили все нові і нові картини, вишиті в поєднанні нитки з бісером. Як каже О. Гришин, вона не любить вишивати рушники, тому і вишила їх вона тільки два. Основну увагу вона приділяє саме картинам, в її доробку їх близько сорока. Важливим є те, що О. Гришин не тільки вишиває з готової картини, а й створює їх власноруч, за допомогою комп’ютерної техніки. В цих картинах бачимо глибокий зміст, адже вони створювалися з душею. В її роботах дуже влучно поєднюється гамма кольорів. Саме тут ми бачимо настільки О. Гришин любила те, що вона творила власними руками. Наскільки вона хотіла передати нам цю любов, хотіла щоб ми її відчули, і , можливо, у майбутньому продовжили її нелегку працю. О. Гришин не тільки вишивала рушники та різного роду картини, а й плаття, де були відображенні маки, соняшники, ромашки та ін.
Надбання О. Гришин:
- Хрестик-2010;
- Українська мадонна-2013;
- Сила віри . Марія Магдалина-2009;
- Свята Клавдія-2012;
- Свята Марія -2014 та ін.
ЕКСКУРСІЯ В ГАЛИЧ
Галичина – це особливе місце, навіть в рамках України. Галича – міста солі, галок і хороший людей.
Відвідавши Галич ми, група БО-21, побачили чимало архітектурних памяток, які запам’ятаються на все життя .
Галич має чим здивувати. Саме місто знаходиться біля руїн колись могутнього замку, на березі могутнього Дністра. В центрі зберігся чудовий костел часів Речі Посполитої, а зовсім поруч знаходиться заповідник "Стародавній Галич" де можна побачити храм Пантелеймона - одну з небагатьох пам'яток Галицько-Волинського князівства, що досі існують і багато інших цікавих будівель, а також помилуватись неповторною природою берегів Дністра.
Галич славиться таким визначним місцем, як архітектури, так і культури, як
Національний заповідник «Стародавній Галич» -- комплекс пам'яток історії та культури стародавнього Галича та Галицько-Волинської держави ХІІ-ХІІІ ст., більшість яких розташовані в межах сучасного села Крилос та міста Галич, Галицький. Площа заповідника — майже 80 км².
Цей заповідник включає:
В місті Галич:
• Церква Різдва Христового (XIV–XVI ст.);
• Галицький (Старостинський) замок (XIV–XVII ст., руїни).
В селі Крилос:
• Залишки княжого Галича (XI–XIII ст.);
• Фундаменти Успенського собору (ХІІ ст.) з місцем поховання князя Ярослава Осмомисла та каплицею Св. Василія (XV ст.);
• Фундаменти Іллінської церкви (XII ст.);
• Легендарна Княжа криниця (XII ст.);
• Церква Успіння Пресвятої Богородиці (XVI ст.);
• Галичина Могила;
• Система оборонних споруд з кількома рядами потужних валів.
В селі Шевченкове:
• Церква Святого Пантелеймона, перлина галицької архітектури школи XII ст.
В селищі Більшівці:
• Костел та монастирський комплекс Кармелітів (XVII ст.).
До складу заповідника також належать три музеї:
• Музей історії давнього Галича (село Крилос);
• Музей-скансен народної архітектури і побуту Прикарпаття (село Крилос);
• Музей караїмської історії Прикарпаття (Галич);

Не можна оминути такі відомі пам’ятки культури, як:
Галичина Могила
В давньому літописі, який описує складні політичні події ХІІІ століття, цей курган називається «Галичиною Могилою». Михайло Грушевський вважав, що в Галичиній могилі міг бути похований засновник Галича, а перша згадка про місце пов'язана з боротьбою галицьких бояр і міського населення проти угрів 1206 року.
Церква Успіння Пресвятої Богородиці
Церква Успіння Богородиці — сьогоднішня домінанта архітектурного ансамблю в Крилосі, зведена протягом 1584 — 1586 років, як єпископська катедра. Цей статус вона зберегла і до сьогодні.
Під час страшного турецько-татарського нападу у 1676 році храм було пограбовано, а більшість мешканців Крилоса вбито або взято в полон. Протягом 1699 — 1702 років церкву відбудували в стилі ренесанс. Крім того, владика Йосиф Шумлянський не тільки реставрував церкву, й збудував навколо неї оборонні укріплення, звів цегляні стіни, кутові вежі та в'їзну браму.
Фундамент Успенського собору
В центрі Галича знаходився Успенський собор, який було побудовано у другій половині XII ст. в період князювання Ярослава Осмомисла. Це був один з найвеличніших храмів середньовічної Європи, за своїми масштабами в Київській Русі він поступався лише Софії Київській, від якої він був нижчим всього на 1,5 метра, і Десятинній церкви в Києві. Його розміри становили 35,5 х 37,5 метрів.
До наших днів дійшли лише фундаменти Успенського собору, які у 1936 році відкрив археолог Я. Пастернак. Наступного року в притворі храму був винайдений кам'яних саркофаг з рештками, ймовірно, князя Ярослава Осмомисла — засновника храму.
У XV ст. в південно-західному куту фундаментів Успенського собору збудовано каплицю Святого Василія, яка дійшла до наших днів.
Галицький національний природничий парк
Парк створено з метою збереження, відтворення та раціонального використання типових та унікальних лісових та лісостепових природних комплексів Передкарпаття. Основними напрямками діяльності парку є: охорона екосистем, науково-дослідна робота, туристсько-рекреаційна і еколого-просвітницька діяльність. Територія парку розміщена вздовж річки Дністер та пониззі його приток — річок Лімниці, Лукви, Гнилої Липи. До складу території парку включено лісові урочища (загальною площею близько 11 тис. га), водно-болотні угіддя (площа водного дзеркала — 4096 га), ділянки з цінними угрупованнями лучно-степової рослинності, геологічні утворення.
Галицький замок або Старостинський замок
За писемними джерелами, замок споруджено в середині ХІV ст., за часів галицького староства, звідки походить його назва. Під час турецько-польської війни 1676 р. замок зазнав нищівного удару, після чого, з огляду на виникнення нового міста-фортеці – Станіславова (сучасний Івано-Франківськ), інтерес до нього помітно знизився.
Вже в середині XVIII ст. Галицький замок перетворився на руїни. Після обвалу гори з мурами австрійська влада розпорядилася частину руїн розібрати. До наших днів збереглись рештки Шляхетської вежі, частина південного зовнішнього муру із замковою каплицею св. Катерини, башти на рівні другого ярусу та рештки оборонної стіни з бійницями. Простежуються також фундаменти наріжної, квадратної в плані південної башти укріплення. На території замку збереглися також численні підвальні приміщення. З 1997 року розпочато реконструкцію уцілілих фортифікацій, щоб створити музей історії Галича над Дністром.
Поїздка до Львова


27 травня 2014 року ми, студенти групи ТО-11, відвідали старовинне та величне місто кінця 15 ст. – Львів.
Відвідали Високий замок, який здавна славиться своєю красою та актуальністю, бо з висоти 700 м видно весь Львів. Це чудовий краєвид, який можна побачити тільки в місті Лева.
Потім ми відвідали храм св. Юра, збудований в стародавньому античному стилі. Собор вражає своєю вишуканістю, багатством, в ньому ми відчули Божу благодать.
Опісля в нас була запланована розважальна програма, яка передбачала дозвілля в гіпермаркеті Ашан, де ми мали можливість обрати собі одну з розваг на вибір: каток, 3D, 5D, більярд, боулінг.
Наш куратор, Бодоряк Іванна Василівна, робила все можливе, щоб нам було цікаво і весело. Рекомендуємо всім побувати у м. Львові.
В пошуках таємниць українських фортець
В пошуках таємниць українських фортець.

23-24 травня в Прикарпатському лісогосподарському коледжі відбулася студентська призова поїздка Чернівці- Хотин- Кам'янець – Подільський -печери с. Кривче. Учасники змогли відвідати замки Західної України, «Пісенну столицю України» -м. Чернівці , «Квітку на камені» - м. Кам'янець – Подільський, Кришталеву печеру,що в селі Кривче Борщівського району Тернопільської області, Державний історико-архітектурний заповідник «Хотинська фортеця»,на території якого знято понад 50 кінофільмів. Серед них: «Захар Беркут», «Д'артаньян та три мушкетери», «Тарас Бульба»
Пісенна столиця України» -м. Чернівці.
Саме тут студенти Прикарпатського коледжу побували у Меморіальному музеї Володимира Івасюка (4 березня 1949–22 травня 1979), видатного українського композитора і поета, одного із основоположників української естрадної музики, який трагічно загинув у віці 30 років.
Сьогодні двері музею відкриті для всіх. Всього за 16 років тут побували не лише чернівчани, кияни й харків’яни — творчому генію Володимира вклонилися гості з Австрії, Голландії, Японії, Канади, Чехії, Сполучених Штатів Америки.
Оглядаючи визначні місця Чернівців, наші студенти завітали до міської ратуші. Вона досить добре вписується у туристичні маршрути, оскільки розташована на Центральній площі, у самому серці міста поряд із художнім музеєм.
Будівля міської ратуші виконана у стилі пізнього класицизму. Вирізняється вона 50-метровою вежею, з якої кожної днини по полудню лунає мелодія «Марічка».

А також надзвичайно вразив своєю старовинною величчю Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, який був заснований 4 жовтня 1875 року, указом імператора Австро-Угорщини Франца Йосифа, на основі теологічного інституту, що існував із 1827 року з німецькою викладовою мовою та з окремими кафедрами української та румунської мов і літератур.
- Під час подорожі важливо не забувати головне – коли закінчується щось одне, починається щось інше.
Не менш цікавою була подорож у Хотинську фортецю на правому березі Дністра.
Завдяки вигідному стратегічному положенню Хотин відіграв значну роль в історії України, Молдови, Польщі, Туреччини та Російської імперії.
Спочатку це була невелика, збудована східними слов'янами на місці давнього поселення дерев'яна фортеця, яка захищала їх від численних завойовників.
Поряд з нею і одночасно з нею існувало неукріплене селище. На його території археологи виявили залишки напівземлянкових жител з печами — кам'янками, які датуються IX–X ст., а на глибині 1.2.-1.4 м. — виявлений культурний шар VII–VIII ст. Тут відбулася визначна Хотинська війна 1621-1622 рр.
Переночувавши на березі річки Дністра, що недалеко від Хотинської фортеці студенти з великим захопленням чекали наступної зупинки нашої подорожі – це Кам’янець – Подільський, який розташований у мальовничій місцевості на річці Смотрич за 20 км до її впадіння в річку Дністер.
Місто було у складі Київської Русі, в XIII-XIV столітті — Галицько-Волинського князівства, потім було захоплене монголо-татарами. Але головною метою поїздки кожного туриста завжди була Стара фортеця. Це візитна картка міста.
























Перші згадки про фортецю походять з ХІІ ст. Літопис приписує будівництво кам’яного замку литовським князям Коріатовичам, які в середині XIV ст. заволоділи Поділлям, а близько 1374 року зробили Кам’янець столицею свого князівства.
Тому на початку XVI ст. було зведено і перебудовано 12 башт Старого замку. Безліч битв відбулось під її стінами, але лише двічі вона не встояла перед атаками ворогів. Щоправда, ці поразки можна виправдати вагомими причинами: у 1393 році князь Вітов захопив замок внаслідок чвар серед гарнізону, а в 1672 році турки захопили оплот Поділля завдяки чисельній перевазі — більш ніж у 60 разів!

Усім принесла задоволення екскурсія Кришталевою печерою,яка залишила для кожного приємні спогади. ЇЇ досліджена довжина — 23 км. Середня ширина ходів — 2,0 м, середня висота — 2,7 м. Відома з 1721 року. Вона практично суха і є легкою для проходження.
Особливістю печери є те, що в ній підвищена іонізація повітря і води, абсолютна відсутність патогенних організмів, а недавно виявлено мінеральний болотний мул і воду. Усе це робить «Кришталеву» найперспективнішим об'єктом для лікувальних та рекреаційних цілей. Екскурсійний маршрут печери має електричне освітлення і досить зручний. Для його проходження не потрібно спеціального спорядження та одягу. Але деякі позамаршрутні ділянки печери закриті для туристів з метою запобігання порушенню мікроклімату печери та негативному впливові на ріст і збереження кристалів.
Надзвичайні враження були як у викладачів, так і в студентів Прикарпатського лісогосподарського коледжу. Адже в цю поїздку їхали самі активісти та студенти які мали призові місця на обласних олімпіадах, в художній самодіяльності та спортивних змаганнях.

Авторизація
Логін

Пароль



Ви ще не зареєстровані?

 Реєстрація 


Забули пароль?

 Відновити 
Опитування
Опитування відсутні.
Сторінка завантажилась за 0,12 сек. 804,042 унікальних відвідувачів